Анонси











     

     

    Історія краю

    Назад

    Історія  краю

    Історія  Городнянщини сягає своїм корінням  сивої  давнини.  Заселення  її  території  почалося  ще  в  епоху  палеоліту - близько  100  тис.  років  тому.  На  зорі  нашої  ери  Городнянщина  входила  в  зону формування  східнослов’янської етнічної  спільноти.  У  другій  половіні  1-го  тисячоліття  тут  складалися  племінні  союзи  сіверян  та  радимичів.  На  рубежі  8-9 ст.  городнянськи землі  увійшлі  до  складу  Київської  Русі.

    Адміністративний  центр  території  Городня  поселення   древньоруської  держави. За  багатовікову  історію  Городня  була місцем  інтенсивних  контактів  різноманітних  етносів  і  культур,  не  раз  була  в  епіцентрі  важливих  історичних  подій,  ставала  ареною  боротьби  могутніх   сусідніх  держав.

    У писемних  джерелах  Городня  згадується  в  1552  році,  коли  в  складі  Московського  війська  в  Казанський  похід  разом  із  стародубцями  йшли  „ боярские  дети  Городни  и  Мощенки”.

    З 1618 року   Городня  у володінні  польських  шляхтичів Хвощів. У час  створення урядом шляхетської Польщі Чернігівського воєводства ( 1635р.) Городня - містечко і центр Городнянського округу.  Саме  в  цей  період  у  селі  Великій  Листвен   був  збудований  костел – фортеця   який  зберігся  до  наш  днів.

    У  середині 17 століття  городнянці  брали  активну  участь  у  селянсько – козацьких  повстаннях  та  визвольній  війні  українського  народу  під  проводом  Б. Хмельницького. Після  Переяславської  угоди    1654  року Городня  стала адміністративною  і  військовою  одиницею - сотенним  містечком  Чернігівського  полку.  До Городнянської  сотні   входили 55  населених  пунктів.

      

    29  червня  1709  року  Російський  імператор  Петро I  після  розгрому   шведської  армії  Карла 12  під  Полтавою   саме  в  Городні  святкував свій  День  ангела  (тезоіменництво)  й на  відзнаку  героїзму  місцевих  жителів  подарував  місту  три  чавунні  гармати.  У  1888 році  гармати  були  встановлені  на  п’єдесталі  і  збереглися  до  наших  днів.


    У  1732  році  завдяки  благодійницьким  внескам  купця  1  гільдії,  міського  голови Писарева  Павла  Миколайовича в  центрі Городні   був збудований  величний  храм  святої  Трійці.    Ця  перлина  зодчества  могла  б  прикрашати  місто  й  сьогодні,  але 70  років  тому городнянська  святиня  була  зруйнована  комуністичною  владою.

      

    У  1764  році  в  Городні  мешкало  125  сімей  козаків  та  185 сімей  міщан  та  селян,  а  також  стали  населяти її  євреї,  більш  ніж  300  осіб,   в  основному  ремісники  та  купці.

    У  1782  році  на  Україні  було  скасовано  полковий  адміністративний  устрій  і  утворено  5  намісництв,  у  тому  числі  й  Чернігівське.  Намісництва, а  потім  і  губернії  ділилися  на  повіти.  У  цьому  році  Городня  стала  адміністративним центром  одного з найбільших повітів   Чернігівщини  --  Городнянського.

    У 1782  році  був  затверджений  для  міста  герб,  який являв  собою  чорний  якір  на  червоному  фоні і  три  восьмикутні  срібні  зірки,  одна  зверху,  а  дві -  з  боків.

    Якір, абсолютно подібний до городнянського, можна знайти на гербі  польських  Радзиць. Відомо, що в Польщу цей родовий герб потрапив разом зі своїм володарем із Німеччини, де він був подарований родоначальнику сім’ї ще в XIV столітті за доблесть у морській битві. Може бути, що в часи польського панування Городня була віддана одному з нащадків німецького моряка,  зокрема Хвощу. Можливо, і перекочував якір із Німеччини  до родового герба польського поміщика,   а  потім  на герб міста Городні.

    У  наступному  1783  році  повітове  місто  одержало  різні  вигоди  і  привілеї.

    Важливу  роль  для  пожвавлення  економіки  й торгівлі  в  Городні  мало  прокладення  Лібаво – Роменської  залізниці (1873 р.),  а  згодом  відкриття  в  Городні  банку.

    У  кінці 19 століття на  кошти грузинського князя  І. Орбеліані  був  споруджений  Народний  дом,  у  якому  аматори показували  спектаклі,  потім  створювався кінематограф.  Будівля  збереглася,  тепер  тут  міститься  дитячо – юнацька  спортивна  школа.

    Під  час першої  світової  війни та сворення  Української  незалежної  держави   Городня  стала   епіцентром  тих  історичних  подій.  У   місті  формувалися  загони  Червоної  армії М. Щорса, В. Боженка, М. Кропив”янського. Біля  Городні  діяли  повстанці  отаманів Галаки,  Добровечора, Ющенка, Бусла.

    У  1919  році  у приміщенні  Городнянської жіночої  гімназії (тепер  школа №2) знаходилось  керівництво  Чернігівської  губернії,  губком  та  губреввиконком   під  керівництвом   Ю. Коцюбинського  та  Е. Бош.

     

    У  1923  році повіти  були  ліквідовані,  Городня  стала  центром  району. Під  час  так  званої  добровільної колективізації  Городня  знову  в центрі подій. Для  придушення  виступів  селян  у  Городню  були  викликані з  Гомеля регулярні  війська.   17 червня  1931 року  повстанці  під  керівництвом  „куркуля” Я. Рябченка (в минулому  начальник  повітової міліції) біля  Городні  отримали  поразку. За  свідченням  учасників  тих  подій, комуністів, під  час  цього  бою  більше  200 „куркулів” було вбито  та  поранено.  Це  одне  з  найбільших  виступів  селян  проти  насильницької  колективізації.

     

    Під  час  Другої   світової  війни   8 тисяч 425  жителів  Городнянщини загінули в  боротьбі  проти  німецько – фашистських   загарбників.  Сими найхоробрішим О.Жижкуну, Б. Калачу, В. Симонку,  А. Стебі,  І.  Цимбалісту,  М.  Шатило, Й. Юфи (еврей)  -  присвоєно  звання  Героя  Радянського  Союзу.

    У  Городні  тривалий  час  розміщувався  703  навчальний авіаційний  полк  Чернігівського  вищого  авіаційного  училища  льотчиків,  який  мав  добре  оснащення:  аеродром,  полігон,  сучасні  класи,  тренажери.  Тут стали на крило сотні висококласних льотчиків, серед яких двічі Герої Радянського Союзу: А. Г. Ніколаєв, Л. Д. Кизим, П. І. Климук, Ю. В. Романенко, Л.І. Попов, Герої Радянського Союзу: А.С. Шевченко, В. Г.Титов, А. Я. Соловйов, Герой України Л. К. Каденюк.

    У 1989 році  в  Городні почалось виробництво  кольорових  телевізорів „Агат”. Це  був  єдиний  районний  центр  на  теренах  тодішнього  Радянського  Союзу,  в  якому  випускалась  така  високотехнологічна  продукція.

     

    З  проголошенням  незалежності  України,  в 1991 році,  Городня  знову стала  прикордонним  містом.

    Назад

    14 Вересня 2020 11:14
    28 Серпня 2020 11:17
    10 Червня 2020 16:11
    08 Травня 2020 11:49
    23 Квітня 2020 10:06
    13 Квітня 2020 09:42
    02 Квітня 2020 16:12
    27 Березня 2020 12:07
    До відома депутатів Городнянської районної ради! Через епідемію коронавірусу строки подання електронних декларацій за 2019 рік продовжено до 01 червня 2020 року.

    18 Березня 2020 12:03
    10 Березня 2020 15:42
    06 Березня 2020 08:58
    19 Лютого 2020 15:58